Що то, дiти, за країна -
Неба синього блакить,
на ланах у серпнi жито
стиглим золотом блищить?
У якiй, скажiть, країнi
Клiмат лагiдний, м'який?
Бог вiдводить буревiї,
негаразди всiх стихiй?
Люди мудрi, працьовитi
у країнi тiй живуть.
На чуже не зазiхають
I свого не вiддадуть.
У якiй iще країнi
Теж земля родить охоча?
Наче пiсня солов'їна -
Мова нiжна i спiвоча?
Гори є i полонини
Є моря, рiчки, лiси...
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви iм'я країни,
У якiй, хвалити Бога,
Народився i живеш.
Її дочкою є чи сином
I, коли ти пiдростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
незалежна i єдина -
